Як має оплачуватися праця методистів методичних кабінетів, інспекторів, спеціалістів відділів та управлінь освіти, які виконують педагогічну роботу в навчальних закладах – поза основним місцем роботи.

    Посада методиста належить до педагогічних працівників. Тому оплата педагогічної роботи, виконаної на умовах сумісництва, тобто поза основним робочим часом, здійснюється, в порядку, встановленому для педагогічних працівників, а саме – за тарифікацією. Її розмір залежить від тижневого навчального навантаження, ставки заробітної плати, встановленої за наслідками атестації за місцем роботи за сумісництвом, та виконання інших видів педагогічної роботи (перевірка письмових робіт, завідування кабінетами тощо).

Якщо ж педагогічна робота виконується в основний робочий час, але поза місцем основної роботи, тобто є роботою, що не вважається сумісництвом, її обсяг не може перевищувати 240 годин на рік, а оплата праці має здійснюватися лише з погодинного розрахунку. В такому випадку має бути дозвіл керівника на виконання методистом педагогічної роботи поза місцем основної роботи в основний робочий час.

Розмір годинної ставки визначається шляхом ділення ставки заробітної плати, встановленої за наслідками атестації за посадою на роботі за сумісництвом, на середньомісячну норму годин, визначену за цією посадою.

Інспектори, інспектори-методисти, спеціалісти органів управління освітою належать до посад державних службовців. Особи, які посідають ці посади не можуть виконувати роботу за сумісництвом, крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики.

Тож викладацька робота, яка виконується як поза межами основного робочого часу, тобто на умовах сумісництва, так і виконувана в основний робочий час в обсязі до 240 годин з погодинною оплатою праці, що не вважається сумісництвом, оплачується погодинно. Розмір годинної ставки визначається на загальних підставах.

      Направлення працівникa у відрядження: необхідні документи, оплата, строк, гарантії.

Для початку з’ясуємо, що є службовим відрядженням. Для виконання якогось певного доручення керівник підприємства, установи, організації може направити свого працівника до іншого населеного пункту на певний строк.

Отже, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації (далі – підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 затверджена Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон (із змінами та доповненнями). Нею встановлено певні вимоги для працівника, якого направили у відрядження.

Необхідні документи для оформлення відрядження

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. Реєстрацію працівника, який вибуває у відрядження проводять у спеціальному журналі.

У якому розмірі виплачується допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки працівникам освіти?

На запитання з місць стосовно виплати допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки Міністерство освіти і науки України в листі № 1-9/223 та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України в листі  № 02-8/267 від 11.06.2001 роз’яснили, що відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 78 від 31.01.2001 «Про реалізацію окремих положень ч. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту», ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту», ч. 2 ст. 18 та ч. 1 ст. 22 Закону України «Про позашкільну освіту» допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки виплачується працівникам, які обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників (за основною посадою), у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується.

При цьому виплата допомоги провадиться цим працівникам тільки за місцем основної роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком їх надання. У випадках виплати компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується.

Рекомендації щодо порядку надання працівникам з
ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці

1. Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості
нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням). 

2. Ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. 

Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватись.  

3. Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів. 

Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим
договором. ( Абзац другий пункту 3 в редакції Наказу Мінпраці та соц. політики N 18 від 05.02.98 )

4. На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. У
зв’язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу. 

Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації
підприємства, установи, організації

     Питання, пов’язані з розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, вирішуються відповідно до положень Кодексу законів про працю України (далі-Кодекс).

Пунктом 1 статті 40 Кодексу визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (далі – зміни в організації виробництва і праці).

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. 

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. 

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації – за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб – засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, – за рішенням суду. 

У разі злиття суб’єктів господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.  

Який порядок оплати лікарняних листів в Україні?

Відповідно до Закону України "Про збір і облік єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування” з 1 січня 2011 року роботодавець повинен відкрити спеціальний розрахунковий рахунок, виключно для перерахування коштів для оплати лікарняних листів з Фонду соціального страхування. Для того, щоб соцстрах перерахував із цього приводу гроші для оплати лікарняного листа, підприємство зобов’язане подати до фонду відповідну заявку. І лише після здобуття коштів від Фонду соціального страхування роботодавець оплачує лікарняний лист.

Як розраховується розмір оплати лікарняних листів в Україні?

Як оплачуються лікарняні листи, пов’язані з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням працівника?

Як оплачуються лікарняні листи в Україні, в разі відновлення працівника на роботі, після неправомірного звільнення?

Як оплачуються лікарняні листи в Україні при настанні тимчасової непрацездатності в період, коли працівник був усунений від роботи?

Як оплачуються лікарняні листи в Україні під час щорічної оплачуваної трудової відпустки?

Як оплачуються лікарняні листи в Україні при роботі за сумісництвом?

Як оплачується лікарняний лист в Україні при перенесенні робочих днів?

Як розраховується оплата лікарняних листів, якщо працівник в період тимчасової   непрацездатності продовжував працювати?

Як розраховується оплата лікарняних листів в Україні для догляду за хворою дитиною?

Чи збільшується сума  виплати лікарняних листів в Україні у зв’язку із зростанням окладу працівника?

Хто має право на  оплату лікарняних листів в Україні?

У яких випадках оплачується лікарняний лист в Україні?

У яких випадках лікарняний лист в Україні не оплачується?

Коли працівник може отримати оплату по лікарняному листу в Україні?

Хто отримує оплату лікарняних листів в Україні, не отриманих працівником  в разі його смерті?

Чи обкладаються лікарняні листи в Україні податком?

 Як розраховується розмір оплати лікарняних листів в Україні?

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним.

Як передбачено ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) нормальна тривалість робочого часу працівників неможе перевищувати 40 год. на тиждень. Підприємства й організації під час укладення
колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочогочасу, ніж передбачено ч. 1 цієї статті.

У разі встановлення меншої нормитривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку
має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скороченa тривалість робочого часу встановлюється:

для працівників віком 16 – 18 років – 36 год.
на тиждень, для осіб віком 15 – 16 років (учнів віком 14 – 15 років, які працюють у період канікул) – 24 год. на тиждень. Тривалість робочого часу учнів,які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може
перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченоїабзацом першим цього пункту для осіб відповідного віку;

для працівників, зайнятих на роботах з шкідливимиумовами праці, – не більш як 36 год. на тиждень. Перелік виробництв, цехів,професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. N 163.