Додаткові відпустки 

 

Умови і порядок надання додаткових відпусток передбачені ст. 7, 8, 13 – 16, 19 Закону України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР "Про відпустки” (далі – Закон про відпустки), а також іншими нормативними документами, затвердженими на виконання цього закону

При обчисленні стажу роботи для додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, а також за особливий характер праці, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки слід враховувати, що у стаж роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки,зараховуються:

- час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади;

- час щорічних основної і додаткової відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами праці і за особливий характер праці;

- час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, наякій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Якщо працівник, перекладений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну і додаткову відпустки і не
отримав за них грошову компенсацію, то в стаж роботи, який дає право на вказані відпустки,зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.