Додаткові відпустки
Умови і порядок надання додаткових відпусток передбачені ст. 7, 8, 13 – 16, 19 Закону України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР "Про відпустки” (далі – Закон про відпустки), а також іншими нормативними документами, затвердженими на виконання цього закону
При обчисленні стажу роботи для додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, а також за особливий характер праці, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки слід враховувати, що у стаж роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки,зараховуються:
- час фактичної роботи із шкідливими,
важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник
зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня,
встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або
посади;
- час щорічних основної і додаткової відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами праці і за особливий характер праці;
- час роботи вагітних жінок, переведених
на підставі медичного висновку на легшу роботу, наякій вони не зазнають
впливу несприятливих виробничих факторів.
Якщо
працівник, перекладений на роботу на інше підприємство, повністю або
частково не використав щорічні основну і додаткову відпустки і не
отримав за них грошову компенсацію, то в стаж роботи, який дає право на вказані відпустки,зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.
отримав за них грошову компенсацію, то в стаж роботи, який дає право на вказані відпустки,зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.
Вищезгадані додаткові відпустки також можуть надаватися і сумісникам.
Проте при цьому слід враховувати, що такі відпустки надаються залежно від часу фактичної зайнятості працівника в цих умовах. В розрахунок часу, який дає право працівникові – суміснику на такі додаткові відпустки, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці або з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників таких виробництв, цехів, професій, посад (див. лист Мінпраці від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06).
Проте при цьому слід враховувати, що такі відпустки надаються залежно від часу фактичної зайнятості працівника в цих умовах. В розрахунок часу, який дає право працівникові – суміснику на такі додаткові відпустки, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці або з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників таких виробництв, цехів, професій, посад (див. лист Мінпраці від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06).
За бажанням працівника щорічні додаткові відпустки можуть надаватися одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.
Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці Відповідно до ст. 7 Закону про відпустки щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів
надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним
впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, згідно із зі Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 (далі – Список виробництв із шкідливими і важкими умовами праці). Порядок
застосування вказаного списку затверджений наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16 (далі – Порядок застосування списку виробництв із
шкідливими і важкими умовами праці).
застосування вказаного списку затверджений наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16 (далі – Порядок застосування списку виробництв із
шкідливими і важкими умовами праці).
Відповідно до п. 1 вказаного порядку щорічна
додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці
надається працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених
відповідними розділами Списку виробництв із шкідливими і важкими умовами праці незалежно від того, до якої галузі відносяться ці виробництва і цехи, і від форм власності підприємств, організацій та установ.
Слід зазначити, що працівникам, професії і
посади яких не передбачені у вказаному списку, але які в окремі періоди
робочого часу виконують роботу на виробництвах, в цехах, за професіями і
на посадах, перерахованих в Списку виробництв з шкідливими і важкими умовами праці, додаткова відпустка надається на тих же підставах, що і працівникам, які мають право на таку відпустку.
Конкретна тривалість вищезгаданої відпустки встановлюється колективним або трудовим договором залежно від
результатів атестації робочих місць за умовами праці і часу зайнятості працівників у цих умовах і базується на результатах гігієнічної оцінки умов
праці за показниками і критеріями, затвердженими наказом Мінпраці і МОЗ від 31.12.97 р. № 383/55. Атестація робочих місць за умовами праці проводиться в порядку, затвердженому постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442.
результатів атестації робочих місць за умовами праці і часу зайнятості працівників у цих умовах і базується на результатах гігієнічної оцінки умов
праці за показниками і критеріями, затвердженими наказом Мінпраці і МОЗ від 31.12.97 р. № 383/55. Атестація робочих місць за умовами праці проводиться в порядку, затвердженому постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442.
При наданні додаткових відпусток працівникам відповідно до вимог ст. 7 і п. 1 ст. 8 Закону про відпустки слід враховувати, що якщо на
підприємстві немає колективного договору (він не укладений), то надання таких додаткових відпусток неможливе, оскільки їх конкретна тривалість згідно із законом може визначатися тільки колективним договором.
підприємстві немає колективного договору (він не укладений), то надання таких додаткових відпусток неможливе, оскільки їх конкретна тривалість згідно із законом може визначатися тільки колективним договором.
Хоча в цих статтях Закону про відпустки вказано, що конкретна тривалість додаткових відпусток може бути передбачена і в трудовому
договорі, проте такий порядок застосування вказаних статей нормативними документами не врегульований. Тому наведене вище швидше за все може означати, що у разі укладення письмового трудового договору (трудового контракту) його умовами може бути передбачена конкретна тривалість додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці і за особливий характер праці.
договорі, проте такий порядок застосування вказаних статей нормативними документами не врегульований. Тому наведене вище швидше за все може означати, що у разі укладення письмового трудового договору (трудового контракту) його умовами може бути передбачена конкретна тривалість додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці і за особливий характер праці.
Додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці згідно з п. 9 Порядку застосування списку виробництв із шкідливими і важкими умовами праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
При цьому в розрахунок часу, який дає право працівникові на додаткову
відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах
із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості
робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів,
професій і посад.
Треба відзначити, що в тих випадках, коли
працівники працювали на різних виробництвах, в цехах, за професіями і
на посадах, за роботу на яких надається додаткова відпустка різної
тривалості, підрахунок часу роботи здійснюється окремо за кожним видом
робіт, професій і посад.
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці
Згідно із ст. 8 Закону про відпустки щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:
- окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах і умовах підвищеного ризику для здоров’я, тривалістю
до 35 календарних днів згідно зі Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 (далі – Список виробництв з підвищеним нервово-емоційним навантаженням);
до 35 календарних днів згідно зі Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 (далі – Список виробництв з підвищеним нервово-емоційним навантаженням);
- працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт і професій, певним колективним договором або угодою.
Порядок застосування вказаного вище списку затверджено наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16 (далі – Порядок застосування списку виробництв з підвищеним нервово-емоційним навантаженням).
Відповідно до п. 1 вказаного Порядку
щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається
працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених
відповідними розділами Списку виробництв з підвищеним нервово-емоційним навантаженням, незалежно
від того, до якої галузі господарства відносяться ці виробництва і
цехи, і від форм власності підприємств, організацій та установ.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором
залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
До цього виду відпустки помилково відносять додаткову відпустку за роз’їзний характер роботи, оскільки такого виду відпустки законодавство не передбачає. Однак ст. 4 Закону про відпустки
передбачено, що законодавством, колективним договором, угодою і
трудовим договором можуть бути встановлені інші види відпусток. Тому в
колективному договорі підприємства може бути встановлена додаткова
відпустка за роз’їзний характер роботи для певної категорії працівників,
але оплата таких відпусток здійснюється за рахунок прибутку
підприємства. Роз’їзний характер робіт характеризується виконанням робіт
на об’єктах, що знаходяться на значній відстані від місця знаходження
підприємства, якщо поїздки здійснюються в неробочий час від місця
знаходження підприємства до роботи на об’єкті і назад.
При такому характері робіт передбачена виплата надбавок (польового забезпечення) в порядку, визначеному постановою КМУ від 31.03.99 р. № 490.
При такому характері робіт передбачена виплата надбавок (польового забезпечення) в порядку, визначеному постановою КМУ від 31.03.99 р. № 490.
Додаткова відпустка за особливий характер праці згідно з п. 6 Порядку застосування списку виробництв з підвищеним нервово-емоційним навантаженням надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
При цьому в розрахунок часу, який надає право працівникові на додаткову
відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах
з особливими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад. Тому, як випливає з листа Мінпраці від 24.05.2007 р. № 154/13/116-07, якщо працівник зайнятий в умовах, передбачених Списком виробництв з підвищеним нервово-емоційним навантаженням,
менше половини робочого часу, то щорічна додаткова відпустка за
особливий характер праці йому не надається. Треба відзначити, що в тих
випадках, коли робітники працювали на різних виробництвах, в цехах, за
професіями і на посадах, за
роботу на яких надається додаткова відпустка різної тривалості, підрахунок часу роботи здійснюється окремо за кожним видом робіт, професій і посад. Найчастіше така додаткова відпустка надається працівникам, що працюють на електронно-обчислювальних машинах, до яких відноситься і персональний комп’ютер. За умови, що такі робітники працюють не менше половини тривалості робочого дня на комп’ютері, їм надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів згідно з п. 58 підрозділу "Спільні професії за всіма галузями господарства” розділу XXII Списку виробництв з підвищеним нервово-емоційним навантаженням, що також слідує з листів Мінпраці від 15.11.2006 р. № 237/13/82-06 і від 12.03.2007 р. № 40/13/133-07.
роботу на яких надається додаткова відпустка різної тривалості, підрахунок часу роботи здійснюється окремо за кожним видом робіт, професій і посад. Найчастіше така додаткова відпустка надається працівникам, що працюють на електронно-обчислювальних машинах, до яких відноситься і персональний комп’ютер. За умови, що такі робітники працюють не менше половини тривалості робочого дня на комп’ютері, їм надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів згідно з п. 58 підрозділу "Спільні професії за всіма галузями господарства” розділу XXII Списку виробництв з підвищеним нервово-емоційним навантаженням, що також слідує з листів Мінпраці від 15.11.2006 р. № 237/13/82-06 і від 12.03.2007 р. № 40/13/133-07.
Конкретна тривалість такої додаткової відпустки за особливий характер праці для працівника встановлюється колективним договором
підприємства залежно від часу його зайнятості такою роботою. Таким чином,працівникові, зайнятому роботою на комп’ютері протягом всього робочого дня (наприклад, операторові ЕОМ, фахівцеві з комп’ютерної верстки), може бути встановлена додаткова відпустка в колективному договорі тривалістю 4 календарних дні, а секретареві референтові, який зайнятий роботою на комп’ютері, наприклад, 2 години на день, – додаткова відпустка тривалістю 1 календарний день.
підприємства залежно від часу його зайнятості такою роботою. Таким чином,працівникові, зайнятому роботою на комп’ютері протягом всього робочого дня (наприклад, операторові ЕОМ, фахівцеві з комп’ютерної верстки), може бути встановлена додаткова відпустка в колективному договорі тривалістю 4 календарних дні, а секретареві референтові, який зайнятий роботою на комп’ютері, наприклад, 2 години на день, – додаткова відпустка тривалістю 1 календарний день.
При цьому щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці за роботу на персональних комп’ютерах державним службовцем не
надається (див. лист Мінпраці від 08.08.2007 р. № 562/13/84-07).
надається (див. лист Мінпраці від 08.08.2007 р. № 562/13/84-07).
Як правило, перелік посад
працівників, яким надаються додаткова відпустка за особливий характер
праці та інші додаткові відпустки, вказується в додатку до колективного
договору.
Додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем Пунктом 2 ст. 8 Закону про відпустки передбачено, що працівникам з ненормованим робочим днем надається додаткова щорічна відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт і професій, певним колективним договором.
При наданні такої додаткової відпустки слід керуватися Рекомендаціями
щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної
додаткової відпустки за особливий характер праці, затвердженими наказом
Мінпраці від 10.10.97 р. № 7 (далі – Рекомендації № 7), а також листом Мінпраці від 07.05.2002 р. № 010-430, у якому уточнено, що:
- працівники, яким встановлено неповний робочий час шляхом зменшення тривалості робочого дня або шляхом зменшення тривалості робочого тижня з одночасним зменшенням тривалості робочого дня, не користуються правом отримання додаткової
відпустки за особливий характер роботи, тобто за роботу в умовах неповного робочого дня;
відпустки за особливий характер роботи, тобто за роботу в умовах неповного робочого дня;
- працівники, яким неповний робочий час встановлений тільки шляхом зменшення тривалості робочого тижня, користуються правом отримання додаткової відпустки за особливий характер роботи.
Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі
неможливості нормування часу трудового процесу. При виробничій необхідності ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (причому ця робота не вважається понаднормовою). Норма праці в даному випадку визначається не лише тривалістю робочого часу, але і довкола (переліком) обов’язків і об’ємом виконаних робіт (навантаженням).
неможливості нормування часу трудового процесу. При виробничій необхідності ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (причому ця робота не вважається понаднормовою). Норма праці в даному випадку визначається не лише тривалістю робочого часу, але і довкола (переліком) обов’язків і об’ємом виконаних робіт (навантаженням).
Пунктом 3 Рекомендацій № 7 передбачено,
що додаткова відпустка для працівників з ненормованим робочим днем є
компенсацією за виконаний об’єм робіт, міру напруженості, складності і
самостійності в роботі, необхідність періодичного виконання службових
завдань понад встановлену тривалість робочого часу на підприємстві.
Ненормований робочий день може застосовуватися для керівників, фахівців і працівників, а саме для:
- осіб, праця яких не може бути точно врахована в часі;
- осіб, робочий час яких згідно із характером роботи розподіляється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);
- осіб, які розподіляють час для роботи на власний розсуд.
Проте слід враховувати, що якщо працівник працює на умовах неповного робочого дня і це передбачено умовами трудового
договору (контракту), то додаткова відпустка за ненормований робочий день йому не надається. А ось якщо такий працівник працює на умовах неповного
робочого тижня, то ненормований робочий день може застосовуватися згідно з п. 2 Рекомендацій № 7 (див. також лист
Мінпраці від 04.06.2007 р. № 174/13/116-07).
договору (контракту), то додаткова відпустка за ненормований робочий день йому не надається. А ось якщо такий працівник працює на умовах неповного
робочого тижня, то ненормований робочий день може застосовуватися згідно з п. 2 Рекомендацій № 7 (див. також лист
Мінпраці від 04.06.2007 р. № 174/13/116-07).
При цьому додаткова відпустка сумісникам за ненормований робочий день не надається, оскільки вони працюють за
ненормованим робочим часом (див. також лист Мінпраці від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06).
ненормованим робочим часом (див. також лист Мінпраці від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06).
Конкретна тривалість додаткової відпустки
встановлюється колективним договором за кожним видом робіт, професій і
посад або трудовим
договором (контрактом), залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
договором (контрактом), залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Оскільки п. 2 ст. 8 Закону про відпустки передбачено, що додаткова відпустка за ненормований робочий день надається до 7 календарних днів, то в
колективному договорі слід передбачити перелік посад (видів робіт або професій) з зазначенням кожної конкретної тривалості додаткової відпустки. Наприклад, для
працівників бухгалтерської служби вона може бути наступною:
колективному договорі слід передбачити перелік посад (видів робіт або професій) з зазначенням кожної конкретної тривалості додаткової відпустки. Наприклад, для
працівників бухгалтерської служби вона може бути наступною:
- головний бухгалтер – 7 календарних днів;
- зам. головбуха – 7 календарних днів;
- бухгалтер – 6 календарних днів;
- касир – 2 календарних дні тощо.
Згідно із п. 8 Рекомендацій № 7 додаткова
відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно часу,
відпрацьованому на роботі, на посаді, яка дає право на таку додаткову
відпустку. Тому якщо, наприклад, касир відпрацював 6 місяців на своїй посаді, що дає йому право відповідно до колективного договору отримати додаткову
відпустку, – 2 календарних дні, а потім був переведений на посаду бухгалтера, за якою передбачено 6 календарних днів додаткової відпустки, то при наданні
відпустки він отримає 24 календарних дні основної відпустки і 4 календарних дні додаткової відпустки (за 6 місяців роботи на посаді касира – 1 календарний день
і 3 календарних дні за період роботи на посаді бухгалтера).
відпустку. Тому якщо, наприклад, касир відпрацював 6 місяців на своїй посаді, що дає йому право відповідно до колективного договору отримати додаткову
відпустку, – 2 календарних дні, а потім був переведений на посаду бухгалтера, за якою передбачено 6 календарних днів додаткової відпустки, то при наданні
відпустки він отримає 24 календарних дні основної відпустки і 4 календарних дні додаткової відпустки (за 6 місяців роботи на посаді касира – 1 календарний день
і 3 календарних дні за період роботи на посаді бухгалтера).
При цьому щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день державним службовцям не надається (див. лист Мінпраці від 08.08.2007 р. № 562/13/84-07).
Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням
Надання оплачуваної додаткової відпустки у зв’язку з навчанням є однією
з пільг для працівників, що навчаються на вечірніх і заочних
відділеннях вищих навчальних закладів, що закріплене Конвенцією № 140 про оплачувані навчальні відпустки і передбачено ст. 215 і 216 КЗпП, ст. 51
Закону України від 23.05.91 р. № 1060-XII "Про освіту” (далі – Закон про освіту), ст. 2, 4, 15 і 23 Закону про відпустки.
відділеннях вищих навчальних закладів, що закріплене Конвенцією № 140 про оплачувані навчальні відпустки і передбачено ст. 215 і 216 КЗпП, ст. 51
Закону України від 23.05.91 р. № 1060-XII "Про освіту” (далі – Закон про освіту), ст. 2, 4, 15 і 23 Закону про відпустки.
Особливості надання додаткової відпустки у зв’язку з навчанням Відпустки, передбачені п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону про відпустки, надаються упродовж навчального
року.
року.
Тривалість додаткової оплачуваної
відпустки, що надається працівникам, що успішно навчаються без відриву
від виробництва у виші з вечірньою і заочною формами навчання, залежить від курсу, форми навчання
і рівнів акредитації навчальних закладів, та визначається в порядку, передбаченому постановою КМУ від 09.08.2001 р. № 978.
і рівнів акредитації навчальних закладів, та визначається в порядку, передбаченому постановою КМУ від 09.08.2001 р. № 978.
Рівні акредитації вищих навчальних закладів визначені ст. 43 Закону про освіту.
Відповідно до статусу вишу встановлено чотири рівні акредитації:
- I – технікуми, училища і інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;
- II – коледжі і інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;
- III і IV (залежно від результатів акредитації) – інститути, консерваторії, академії та університети.
Згідно із ст. 15 Закону про відпустки працівникам щорічно надаються додаткові оплачувані відпустки наступної тривалості (у календарних днях):
| Рівень акредитації
вищих навчальних закладів
|
На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів |
На період складання державних іспитів | На період підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) | |
| 1-й і 2-й курси | 3-й і наступні курси | |||
| I – II (вечірня форма навчання) | 10 | 20 | 30 | 2 місяці |
| I – II (заочна форма навчання) | 30 | 40 | 30 | 2 місяці |
| III – IV (вечірня форма навчання) |
20 | 30 | 30 | 4 місяці |
| III – IV (заочна форма навчання) |
30 | 40 | 30 | 4 місяці |
Для правильного визначення
тривалості додаткової оплачуваної навчальної відпустки працівник повинен
надати довідку вищого навчального закладу про рівень його акредитації
або така інформація повинна міститися в довідці-виклику, що слідує з листа
Мінпраці від 07.12.2005 р. № 647/036/116-05.
тривалості додаткової оплачуваної навчальної відпустки працівник повинен
надати довідку вищого навчального закладу про рівень його акредитації
або така інформація повинна міститися в довідці-виклику, що слідує з листа
Мінпраці від 07.12.2005 р. № 647/036/116-05.
Проте тривалість такої відпустки може бути і більшою,
оскільки ст.
17 Закону про освіту передбачено право навчальних закладів на самостійне планування роботи, у тому числі і з визначення тривалості екзаменаційної сесії.
оскільки ст.
17 Закону про освіту передбачено право навчальних закладів на самостійне планування роботи, у тому числі і з визначення тривалості екзаменаційної сесії.
Тому збільшення терміну додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням, на думку Мінпраці, висловлену в листі від 06.06.2003 р. № 013-738-25, слід розглядати як додаткові в порівнянні із
законодавством трудові і соціально-побутові пільги. Тому підприємства виробляють оплату навчальних відпусток більшої тривалості за рахунок власних
засобів.
законодавством трудові і соціально-побутові пільги. Тому підприємства виробляють оплату навчальних відпусток більшої тривалості за рахунок власних
засобів.
У листі Мінпраці від 06.09.2005 р. № 09-402 вказано, що підприємство зобов’язане надавати працівникові навчальну відпустку саме в той період, який визначений ВНЗ в
довідці-виклику, і ненадання такої відпустки не може обґрунтовуватися підприємством у зв’язку з виробничою необхідністю.
довідці-виклику, і ненадання такої відпустки не може обґрунтовуватися підприємством у зв’язку з виробничою необхідністю.
В той же час підстав для надання оплачуваної навчальної відпустки у зв’язку з навчанням працівника в навчальному закладі за кордоном немає (див. лист
Мінпраці від 07.12.2005 р. № 647/036/116-05 і п. 9-10 листа від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07).
Мінпраці від 07.12.2005 р. № 647/036/116-05 і п. 9-10 листа від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07).
Надання додаткової навчальної відпустки працівникам, що навчаються за дистанційною формою навчання і в екстернаті, Законом
про відпустки не передбачено (дивися роз’яснення Мінпраці, опубліковане в газеті "Праця і зарплата”, № 45, грудень 2006 р., с. 14).
про відпустки не передбачено (дивися роз’яснення Мінпраці, опубліковане в газеті "Праця і зарплата”, № 45, грудень 2006 р., с. 14).
Підставою для надання навчальної відпустки є довідка-виклик (сповіщення) вишу про терміни і тривалість екзаменаційної сесії.
Додаткова оплачувана
навчальна відпустка надається тільки працівникам, що успішно
навчаються, тобто не мають незадовільних оцінок (результатів). Тому
після закінчення екзаменаційної сесії
працівник повинен подати довідку вищого навчального закладу про результати складання сесії. Слід звернути увагу, що успішним
згідно з листом Мінпраці від 06.09.2005 р. № 09-402 вважається навчання у студентів, які не мають академзаборгованості за минулий курс і до початку
наступної сесії виконали з позитивною оцінкою не менше як 75 % контрольних робіт, а інші 25 % контрольних і курсових робіт надали для рецензії.
працівник повинен подати довідку вищого навчального закладу про результати складання сесії. Слід звернути увагу, що успішним
згідно з листом Мінпраці від 06.09.2005 р. № 09-402 вважається навчання у студентів, які не мають академзаборгованості за минулий курс і до початку
наступної сесії виконали з позитивною оцінкою не менше як 75 % контрольних робіт, а інші 25 % контрольних і курсових робіт надали для рецензії.
Час перебування в навчальній відпустці оплачується на загальних підставах не пізніше як за 3 дні до початку відпустки (ст. 21 Закону
про відпустки).
про відпустки).
Жінкам, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і є студентками-заочницями,
також надається додаткова оплачувана навчальна відпустка у тому випадку, якщо вони не оформили академічну відпустку у вищому навчальному закладі. Для цього
жінці треба подати заяву про те, що вона просить перервати надану їй відпустку по догляду за дитиною, вважати її такою, що приступила до своїх службових
обов’язків (що вийшла на роботу) і надати додаткову оплачувану навчальну відпустку згідно з довідою-викликом вишу. Причому в цьому випадку від такого
працівника не мають права вимагати, щоб вона відпрацювала певний період (хоч би один день) перед наданням їй навчальної відпустки.
також надається додаткова оплачувана навчальна відпустка у тому випадку, якщо вони не оформили академічну відпустку у вищому навчальному закладі. Для цього
жінці треба подати заяву про те, що вона просить перервати надану їй відпустку по догляду за дитиною, вважати її такою, що приступила до своїх службових
обов’язків (що вийшла на роботу) і надати додаткову оплачувану навчальну відпустку згідно з довідою-викликом вишу. Причому в цьому випадку від такого
працівника не мають права вимагати, щоб вона відпрацювала певний період (хоч би один день) перед наданням їй навчальної відпустки.
Після закінчення екзаменаційної сесії
жінка, якщо це необхідно, знову оформляє заяву на надання відпустки по
догляду за дитиною до
досягнення ним трирічного віку. Якщо такої необхідності у жінки немає, то вона продовжує працювати після закінчення екзаменаційної сесії.
досягнення ним трирічного віку. Якщо такої необхідності у жінки немає, то вона продовжує працювати після закінчення екзаменаційної сесії.
Ця ситуація обґрунтована ст. 179 і 181 КЗпП, ст. 18 і 20 Закону про відпустки, згідно з якими відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається жінці за її бажанням
будь-якої тривалості в межах встановленого періоду (до трирічного віку дитини). Тому така відпустка може перериватися жінкою в будь-який період. Такої ж думки дотримується Мінпраці у своїх листах від 11.10.2000 р. та від
29.05.2007 р. № 126/13/133-07.
будь-якої тривалості в межах встановленого періоду (до трирічного віку дитини). Тому така відпустка може перериватися жінкою в будь-який період. Такої ж думки дотримується Мінпраці у своїх листах від 11.10.2000 р. та від
29.05.2007 р. № 126/13/133-07.
Для працівників, що працюють за сумісництвом, існують свої особливості надання навчальної відпустки. Згідно із ст. 217 КЗпП
на час додаткової відпустки у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата. Сумісникам
оплата навчальної відпустки не передбачена. Тому на період навчальної відпустки, що надається за основним місцем роботи, на роботі за сумісництвом
слід надавати відпустку без збереження заробітної плати. Така відпустка згідно з п. 14 ст. 25 Закону про відпустки надається суміснику в обов’язковому
порядку на строк до закінчення навчальної відпустки за основним місцем роботи, що також слідує з листів Мінпраці від 16.05.2006 р. № 172/13/116-01, а також від
29.03.2007 р. № 713/19/71-07, від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06.
на час додаткової відпустки у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата. Сумісникам
оплата навчальної відпустки не передбачена. Тому на період навчальної відпустки, що надається за основним місцем роботи, на роботі за сумісництвом
слід надавати відпустку без збереження заробітної плати. Така відпустка згідно з п. 14 ст. 25 Закону про відпустки надається суміснику в обов’язковому
порядку на строк до закінчення навчальної відпустки за основним місцем роботи, що також слідує з листів Мінпраці від 16.05.2006 р. № 172/13/116-01, а також від
29.03.2007 р. № 713/19/71-07, від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06.
Якщо працівник одночасно навчається в двох (або більше) навчальних закладах, то йому надається оплачувана додаткова навчальна відпустка в загальному порядку на підставі довідок-викликів як з
одного, так і з іншого навчального закладу. Слід звернути увагу, що, на відміну від щорічної відпустки, навчальні відпустки не підлягають діленню на частини,
перенесенню на інший період, продовженню на святкові і неробочі дні. Окрім цього, за невикористані дні навчальної відпустки не виплачується компенсація.
одного, так і з іншого навчального закладу. Слід звернути увагу, що, на відміну від щорічної відпустки, навчальні відпустки не підлягають діленню на частини,
перенесенню на інший період, продовженню на святкові і неробочі дні. Окрім цього, за невикористані дні навчальної відпустки не виплачується компенсація.
При розрахунку суми відпускних за
оплачувану навчальну відпустку, на відміну від щорічної і додаткової
відпусток, працівникам, що мають дітей, треба враховувати святкові і неробочі дні, які
відповідно підлягають оплаті (додатково див. лист Мінпраці від 08.11.2004 р. № 18-561).
відповідно підлягають оплаті (додатково див. лист Мінпраці від 08.11.2004 р. № 18-561).
Пільги працівникам, що поєднують роботу з
навчанням До пільг працівників, що поєднують роботу з навчанням у
вишах, окрім надання оплачуваної навчальної відпустки, відносяться
також:
- надання щорічної відпустки за бажанням працівника;
- надання відпустки у зв’язку із складанням вступних іспитів;
- надання вільних від роботи днів;
- оплата проїзду до місця знаходження навчального закладу та ін.
Згідно із ст. 212 КЗпП і ст. 10 Закону про відпустки при наданні щорічних відпусток працівникам, що успішно навчаються у навчальних закладах, працедавець зобов’язаний приєднати за
їх бажанням щорічну відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних і інших робіт, передбачених навчальною
програмою (до або після екзаменаційної сесії).
їх бажанням щорічну відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних і інших робіт, передбачених навчальною
програмою (до або після екзаменаційної сесії).
Причому в цьому випадку щорічна відпустка надається такому працівникові до настання шестимісячного терміну безперервної роботи
у перший рік роботи на цьому підприємстві.
у перший рік роботи на цьому підприємстві.
Згідно із ст. 214 КЗпП і п. 12 ст. 25 Закону про відпустки працівникам, допущеним до складання вступних іспитів у вищі навчальні заклади, надається
відпустка без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця знаходження навчального
закладу і назад.
відпустка без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця знаходження навчального
закладу і назад.
Працівникам, що навчаються на останніх курсах вишів, протягом 10 навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту
(роботи) або складання державних іспитів надається щотижня при шестиденному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки до
занять з оплатою його у розмірі 50 % отримуваної заробітної плати, але не нижче мінімальною.
(роботи) або складання державних іспитів надається щотижня при шестиденному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки до
занять з оплатою його у розмірі 50 % отримуваної заробітної плати, але не нижче мінімальною.
При п’ятиденному робочому тижні кількість
вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни
при збереженні загальної
кількості вільних від роботи годин.
кількості вільних від роботи годин.
На цей же період (10 місяців) працівникам
за їх бажанням можуть бути надані додатково ще один або два вільних від
роботи дня в тиждень
без збереження заробітної плати, що передбачено ст. 218 КЗпП.
без збереження заробітної плати, що передбачено ст. 218 КЗпП.
Окрім вищезгаданих пільг, згідно зі ст. 219 КЗпП працедавець
оплачує працівникам, що навчаються у вищих навчальних закладах з
вечірньою і заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження
навчального
закладу і назад один раз на рік на екзаменаційну сесію у розмірі 50 % вартості проїзду.
закладу і назад один раз на рік на екзаменаційну сесію у розмірі 50 % вартості проїзду.
Відпустка у зв’язку з навчанням в середніх навчальних закладах Згідно із ст. 13 Закону про відпустки працівникам, що здобувають загальну середню освіту в
середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах (див. ст. 36 Закону
про освіту)надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:
середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах (див. ст. 36 Закону
про освіту)надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:
- випускних іспитів в основній школі – тривалістю 10 календарних днів;
- випускних іспитів у старшій школі – тривалістю 23 календарних дні;
- перевідних іспитів в основній і старшій школах – від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних.
Працівникам, що складають іспити
екстерном за основну і старшу школу, надається додаткова оплачувана
відпустка тривалістю відповідно 21 і 28 календарних днів.
Відпустка у зв’язку з навчанням в професійно-технічних навчальних закладах Відповідно до ст. 14 Закону про відпустки працівникам, які успішно навчаються на вечірніх
відділеннях професійно-технічних навчальних закладів (див. ст. 41 Закону про освіту), надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки і
складання іспитів спільною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.
відділеннях професійно-технічних навчальних закладів (див. ст. 41 Закону про освіту), надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки і
складання іспитів спільною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.
Відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі Згідно із ст. 15 Закону
про відпустки працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою і заочною формами навчання,
надаються додаткові оплачувані відпустки, тривалість яких була розглянута вище.
про відпустки працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою і заочною формами навчання,
надаються додаткові оплачувані відпустки, тривалість яких була розглянута вище.
Тривалість додаткових оплачуваних
відпусток працівникам, що здобувають другу (наступну) вищу освіту на
заочній (вечірній) формі навчання у
навчальних закладах післядипломної освіти і вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається для осіб,
які вчаться на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.
навчальних закладах післядипломної освіти і вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається для осіб,
які вчаться на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.
Працівникам, допущеним до складання
вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від
виробництва, для підготовки і складання іспитів надається один раз на
рік додаткова оплачувана відпустка з
розрахунку 10 календарних днів на кожен іспит.
розрахунку 10 календарних днів на кожен іспит.
Працівникам, які навчаються без відриву
від виробництва в аспірантурі і успішно виконують індивідуальний план
підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів і
за їх бажанням протягом чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 % середньої заробітної
плати працівника. Для працівників, що навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою і заочною формами навчання, в яких навчальний процес має свої
особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням.
за їх бажанням протягом чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 % середньої заробітної
плати працівника. Для працівників, що навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою і заочною формами навчання, в яких навчальний процес має свої
особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням.
Відпустка у зв’язку з профспілковим навчанням Відповідно до ст. 151 Закону про відпустки на час профспілкового навчання працівникам, вибраним до складу виборних профспілкових органів підприємства,
установи, організації, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 6 календарних днів.
установи, організації, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 6 календарних днів.
Творча відпустка Згідно із ст. 16 Закону про відпустки
творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних
робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених
законодавством.
законодавством.
Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток встановлені постановою КМУ від 19.01.98 р. № 45.
Додаткова відпустка працівникам, що мають статус пострадавших внаслідок Чорнобильської катастрофи Чорнобильці, віднесені до I (п. 22 ст.
20 Закону України від 28.02.91 р. № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, яки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”)
і II категорій (п. 1 ст. 21), а також один з батьків дитини (особи, що їх замінює), якій встановлена інвалідність, пов’язана з Чорнобильською катастрофою (п. 3 ч.
3 ст. 30), мають право отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 робочих (16 календарних) днів на рік (п.п. 9 п. 4
Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних з соціальним захистом громадян, що постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936 (далі – Порядок № 936). Окрім цього, додаткова відпустка за бажанням
працівника може бути приєднана до основної щорічної відпустки або надана окремо у зручний для нього час. Така відпустка є пільгою, гарантованою
державою.
20 Закону України від 28.02.91 р. № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, яки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”)
і II категорій (п. 1 ст. 21), а також один з батьків дитини (особи, що їх замінює), якій встановлена інвалідність, пов’язана з Чорнобильською катастрофою (п. 3 ч.
3 ст. 30), мають право отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 робочих (16 календарних) днів на рік (п.п. 9 п. 4
Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних з соціальним захистом громадян, що постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936 (далі – Порядок № 936). Окрім цього, додаткова відпустка за бажанням
працівника може бути приєднана до основної щорічної відпустки або надана окремо у зручний для нього час. Така відпустка є пільгою, гарантованою
державою.
Пунктом 6 Порядку № 936
передбачено, що графік відпусток і розрахунок витрат для додаткової
відпустки на наступний бюджетний рік подається підприємством
уповноваженому органу разом з вказаними відомостями. У разі змін вказаних відомостей і списків громадян підприємство повідомляє відповідного розпорядника
коштів протягом 20 днів наступного місяця.
уповноваженому органу разом з вказаними відомостями. У разі змін вказаних відомостей і списків громадян підприємство повідомляє відповідного розпорядника
коштів протягом 20 днів наступного місяця.
Як випливає з листів Мінпраці від 14.06.2006 р. № 206/13/116-06, від 17.11.2006 р. № 415/13/116-06, від 19.06.2007 р. № 195/13/116-07 і від
10.06.2008 р. № 149/13/116-08, додаткова відпустка, що надається чорнобильцям, не відноситься до щорічних відпусток, встановлених п. 1 ст. 4
Закону України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР "Про відпустки”, і на такі відпустки не поширюються норми цього закону, передбачені для щорічних
відпусток. Тому, у разі, коли святкові і неробочі дні припадають на час надання вищезгаданої додаткової відпустки, її не буде подовжено на ці дні. Така
відпустка має бути використана протягом календарного року, якщо працівник не реалізував своє право на нього в поточному році, перенесення її на
наступний рік не допускається. Додаткова відпустка на роботі за сумісництвом чорнобильцям не надається.
10.06.2008 р. № 149/13/116-08, додаткова відпустка, що надається чорнобильцям, не відноситься до щорічних відпусток, встановлених п. 1 ст. 4
Закону України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР "Про відпустки”, і на такі відпустки не поширюються норми цього закону, передбачені для щорічних
відпусток. Тому, у разі, коли святкові і неробочі дні припадають на час надання вищезгаданої додаткової відпустки, її не буде подовжено на ці дні. Така
відпустка має бути використана протягом календарного року, якщо працівник не реалізував своє право на нього в поточному році, перенесення її на
наступний рік не допускається. Додаткова відпустка на роботі за сумісництвом чорнобильцям не надається.
Окрім цього, як випливає з листів Мінпраці від 17.11.2006 р. № 415/13/116-06 і від 18.06.2007 р. № 150/13/133-07, на "чорнобильські” відпустки не
поширюється право на виплату компенсації, передбачене ст. 24 вказаного закону (також див. теми Щорічні відпустки, Графік надання відпусток
і Поділ щорічної відпустки на частини).
поширюється право на виплату компенсації, передбачене ст. 24 вказаного закону (також див. теми Щорічні відпустки, Графік надання відпусток
і Поділ щорічної відпустки на частини).
При цьому слід звернути увагу, що оскільки дія Закону про відпустки не поширюється на приватних підприємців і вони не мають права ні на який вид відпусток, то вони не мають права і на додаткову
відпустку, передбачену ст. 20 і 21 Закону № 796, оскільки не перебувають ні з ким в трудових правовідносинах (див. газету "Праця і зарплата”, № 37 (617), 1 жовтня
2008 року, с. 17).
відпустку, передбачену ст. 20 і 21 Закону № 796, оскільки не перебувають ні з ким в трудових правовідносинах (див. газету "Праця і зарплата”, № 37 (617), 1 жовтня
2008 року, с. 17).